Виталий ГЕМЕГА: "Приятно было забить и добыть хороший результат с финалистом Лиги Европы"
Автор голу «Говерли» у ворота «Дніпра» Віталій Гемега за підсумками 1-го туру Ліги Парі-Матч поспілкувався з прес-службою ПЛ.
– Віталію, чи вірили, що у такій непростій ситуації зможете досягнути позитивного результату з бронзовим призером?
– Головним завданням для нас у першому турі було показати хорошу гру, порадувати ужгородських уболівальників, примусити їх повірити у нас.
– Якщо розбивати поєдинок на відрізки, який з них був найскладнішим?
– Перші 5-10 хвилин хвилювались, придивлялись до гостей. Потім заспокоїлись, зрозуміли, що з «Дніпром» можна суперничати. Тільки для цього потрібно було максимально зібратись, не розслаблятись ні на хвилину, контролювати емоції та виконувати тренерську установку.
– Якщо згадати найприємніший для вас момент матчу та думки вже після того, як повели у рахунку…
– На правому фланзі Олексій Хобленко обіграв двох гравців суперника, зробив передачу на дальню стійку. Мені хіба що залишалось не промахнутись у практично порожні ворота. Приємно було і забити, і завершити із пристойним результатом зустріч проти фіналіста Ліги Європи. Нехай супротивник не показав найкращих якостей, тим не менше, є привід порадіти.
– За рахунку 1:0 вас влаштовувала перспектива можливої нічиєї?
– З’явилось відчуття, що можемо і перемогти, тим більше «Дніпро» у другому таймі не надто багато створив гольових нагод. Вірили у виграш, однак все ж пропустили. От тоді вже зіграли значно обережніше, можливо, десь навіть мріяли просто достояти до фінального свистка. Без характеру і повної віддачі сил здобути очки з таким опонентом, мабуть, неможливо.
– Останні хвилини ти вже виступав у ролі глядача або вболівальника…
– Коли судоми почали зводити ноги, попросив заміну, додивлявся поєдинок з лави запасних. Переживав за партнерів, сильно не відчуваючи того, що допомогти їм вже не можу.
– Як давно разом тренуєтесь? Чи звикли один до одного?
– Саме у цьому колективі днів десять. З іншого боку, з багатьма хлопцями не лише знайомий по «Динамо-2», але і багато з ними грав у Першій лізі. Відчути на тренуваннях один одного встигли, але явним недоліком було відсутність бодай одного товариського матчу. Як для таких умов підготовки до 1-го туру, мабуть, все ж виглядали гідно.
– Чи були роздуми змінити Першу лігу на Ужгород та Прем’єр-лігу?
– Ні, жодних сумнівів. Цікаво було поїхати попрацювати з таким наставником як В’ячеслав Грозний. Гадаю, жоден футболіст не відмовиться змінити лігу на більш високу. Це мрія для кожного, і я не виняток.
– Можна передбачити, над чим, у першу чергу, працюватимете тиждень до 2-го туру?
– Окрім відлагодження взаєморозуміння на полі, роботи у кожній ланці команди, будемо детально на теоретичних заняттях готуватись до «Ворскли».
– А з особистих вражень: що скажеш про наступного суперника?
– «Ворскла» відзначається, перш за все, стабільністю, зіграним колективом, який фактично разом роками. Команда прогресує, заслужено знаходячись у верхній частині турнірної таблиці. Тим не менше, за умов належного настрою, нам під силу полтавчан обіграти.
– Чи співставні сили перших двох суперників «Говерли»?
– Чому б і ні? Адже це представники першої п’ятірки, учасники Ліги Європи. Це лідери та законодавці мод у Чемпіонаті України.
– Особисто для тебе зараз стоять на першому місці командні досягнення чи можливість перевірити власні можливості на новому рівні?
– Перш за все, команда. Якщо у неї виходитиме гра, досягатиметься результат, тоді вже звертатимуть увагу на особистості та індивідуальності. Сподіваюсь, що у нас зібрався колектив однодумців, який разом зможе досягнути успіхів.