Сіті-лайти замість дерев: Чи вдасться Ужгороду позбутися візуального "шанхая"
Затишний історичний центр Ужгорода, який всіляко намагаються представити туристам як "куточок Європи", завжди мав одну проблему: часом ця "Європа" нагадує "Шанхай". Центральна частина Ужгорода потерпає від засилля зовнішньої реклами. І, як це часто буває, реклама не вписується у середовище, є занадто громіздкою, яскравою, кричущою. Словом, несмак і нерозуміння підприємцями і рекламщиками навколишнього середовища. Проблема типова для багатьох українських міст.
В Ужгороді час від часу намагаються протистояти гігантським кольоровим вивіскам і недоречним сіті-лайтам на вузьких старих вуличках і будівлях. Поки боротьба ця не надто вдала. Активісти та місцеві жителі, які вболівають за пристойний вигляд бодай центру міста, час від часу здіймають галас довкола проблеми, намагаючись "достукатися" до відповідальних у владних кабінетах. Представники влади, у свою чергу, знову обіцяють навести лад. І знову не виконують обіцяного.
Так, ще минулого літа під час засідання Ужгородського виконкому було ухвалене рішення про заборону розміщення об'єктів зовнішньої реклами , зокрема в центральній історичній частині Ужгорода. "Є перелік вулиць, де недоцільно розміщувати зовнішню рекламу. Корзо, Корятовича, Волошина. Ми вирішили, що там не буде реклами, що вона не буде "прикрашати" історичну частину нашого міста, псувати фасади і закривати місця, на як хотіли би подивитися туристи", – зазначав тоді мер Богдан Андріїв. Тобто розуміння ситуації наче і є, принаймні на словах, але на ділі особливих зрушень так і не відбулося. Варто прогулятися центром, і знову в очі кидатиметься нав'язлива реклама.
Зазвичай поштовхом до спроб "відстояти" центр є черговий кричущий випадок, коли вулиці міста нещадно перетворюються на базар або щось подібне. Так сталося і цього разу. Біля центральної площі Петефі, яку реконструюють вже не перший рік, скориставшись безладом навколо, один підприємець вирішив "під шумок" звести "алею" сіті-лайтів . Іронія в тому, що на цьому місці раніше зрубали дерева, чим викликали обурення ужгородців. Обурення, і, як годиться, народну творчість.
Така "заміна" спричинила чималий розголос. Мерія після цього поспішила "відхреститися": мовляв, ми тут ні до чого, сіті-лайти встановлено незаконно. За кілька днів рекламні контрукції демонтували.
Таке недбале ставлення до зовнішнього вигляду привабливого туристичного місця (яким би воно мало стати після завершення реконструкції) стало поштовхом до чергової спроби впорядкувати центральну частину міста. Ужгородець Віталій Глагола подав на голосування петицію про розміщення зовнішньої реклами в межах історичного ареалу Ужгорода. Та навіть процедура реєстрації петиції не пройшла без проблем: тривалий час петиція була "на модерації" і не з'являлася для голосування. Зрештою голосування стартувало.
Як йдеться у петиції, за рік закінчуються терміни дії договорів на сіті-лайти на вулиці Волошина і площі Театральній, і продовжувати їх буде просто злочином з боку міської влади Ужгорода. Разом з тим, нещодавно виконком видав дозвіл на встановлення восьми нових сіті-лайтів по вулиці Корятовича. Тема реклами у місті настільки дістала ужгородців, що петиція без зусиль набрала необхідну кількість голосів (станом на 19 жовтня її підписали 266 людей при 250 необхідних). Тож є шанс, що звернення дійде до "верхів", і будуть зроблені відповідні висновки.
Слід зауважити, що спроба заборони зовнішньої реклами була, ще за попереднього мера, але за тиждень до завершення його каденції у місті ухвалили рішення про подовження дозволів рекламним агенціям на п'ять років.
Загалом петиції в якості впливу на важливі процеси у місті донедавна були не надто популярним способом "боротьби" в Ужгороді – зазвичай місцеві підтримували їх мляво, не заморочуюсь голосуванням. Та останні події в місті свідчать, що місцевим все ж не байдуже, коли йде брутальне нищення обличчя міста. Тому петиції про рекламу, чи, наприклад, про припинення робіт у центрі на набережній Незалежності з легкістю набирають достатню кількість голосів.
Тому місцевій владі, попри її бажання, вочевидь, таки доведеться дослухатися до ужгородців. І є надія, що використовуючи своє право впливу на процеси у місті, місцеві жителі не дозволять чиновникам в черговий раз переступити через них на догоду бізнесовим і владним колам.