Дозвіл купувати землю іноземцям це державна зрада, - експерти

Продаж землі іноземцям становитиме загрозу національній безпеці. Під час проведення земельної реформи головне - створити запобіжники, які гарантують, що земля залишиться у власності українців, і дрібні та середні фермери матимуть можливість її купувати.

Про це йшлося під час круглого столу "Продаж землі іноземцям - недалекоглядність чи державна зрада?", який відбувся 11 вересня в інформагентстві "Українські Новини" з ініціативи "Українського Центру суспільного розвитку" та ННЦ "Інститут аграрної економіки".

У питанні земельної реформи ключовим буде те, чи дозволять купувати землю іноземцям. Проти цього виступає переважна більшість українців. Адже у транснаціональних компаній значно більше коштів, ніж у вітчизняних фермерів, - говорить заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

"У вітчизняних аграріїв не буде змоги конкурувати на аукціонах зі значно більше фінансово підкованим іноземним капіталом. У Європі бізнес кредитується під 1–2%, а в Україні - 18-25%. Уже на старті наш бізнес у десятки разів програватиме іноземному інвестору", - зазначає Денис Марчук.

Загрозою є і те, що іноземний бізнес принесе не тільки інвестиції, а й суттєвий вплив, — вважаєкерівник політико-правових програм "Українського Центру суспільного розвитку" Ігор Рейтерович.

"Одна справа, коли іноземні компанії землю орендують, інша — коли вони власники. Із групи інтересів вони швидко перетворяться на групу тиску. Так працює, приміром, Китай, через напівдержавні компанії. Ще більш небезпечно, що можна отримати ситуацію подібну до однієї з балтійських країн, де 80% землі скупили росіяни. Навіть якщо в законі пропишуть, що можуть придбати всі іноземці, крім росіян, вони все одно зможуть зайти через Кіпр чи Віргінські острови. І це уже буде не просто група тиску економічна, це буде тиск політичний", — каже Ігор Рейтерович.

У гонитві за швидкими економічними перемогами влада швидко може отримати велику соціальну напругу в суспільстві.

"Земельна реформа — це ж не лише про економіку, це про соціальну сферу, і навіть про культурну. Якщо бездумно дозволити продаж землі іноземцям, для українців це може закінчитись трагічно, а для влади — новим Майданом", - стверджує політолог Юрій Подорожній.

Люди, які володіють землею, повинні мати змогу її продати, однак реформу потрібно провести з урахуванням усіх запобіжників, - вважають фермери.

"Для початку потрібно було б дати пайовикам, зважаючи на їхній поважний вік, змогу продати свої наділи. Але викуповувати ці землі мали б територіальні громади, які знають людей; знають, хто може цю землю взяти обробляти, і які здавали б її в оренду. А вже далі можна було б переходити до інших елементів ринку", - говорить голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Вінницької області, голова ГС "Об'єднана асоціація фермерів України" Інна Кухарчук.

У запропонованій владою концепції є й інші вразливі місця. Зокрема, обмеження обсягу продажу в одні руки. Передбачається, що одній компанія не можна мати у власності понад 0,5% площі угідь країни. Але це майже 200 тисяч гектарів. Такої концентрації землі в одних руках немає в жодній державі світу, — розповідає заступник директора, завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Ольга Ходаківська.

"Досі навіть органу, який би ці обмеження контролював, немає. А на його запуск потрібно не менше ніж півроку", - каже Ольга Ходаківська.

Науковці переконані, перш ніж відкривати ринок землі, потрібно завершити децентралізацію таінвентаризаціюугідь, наповнити кадастр, розв’язати питання із землями, переданими в довічне користування фермерам, вирішити, що буде з довгостроковими договорами оренди.

"Зараз ми чуємо, що на ринок одразу вийдуть землі трьох форм власності: приватна, комунальна і державна, - але вибачте, там, де ОТГ лише на стадії формування, хто буде продавцем? Усі напрацювання, як інституційно підготуватися до ринку і провести комплексну земельну реформу, у нас є. Важливо, щоб до цього прислухались. На жаль, сьогодні виглядає так, що земельну реформу в Україні проводять без власне українців, їх просто не залучають до цього процесу", - говорить Ольга Ходаківська.

Обговорення моделі ринку землі почалося після зустрічі влади із представниками європейського бізнесу та Світового банку, тоді як діалогу з українськими аграріями немає.

"У нас є інформація, що найближчим часом знову відбудеться зустріч із представниками Світового банку, де їм уже запропонують один із варіантів обігу земель сільськогосподарського призначення. Але де у всій цій історії ми? Де науковці, де представники аграрних асоціацій, де, врешті-решт, люди, які мають паї?" - зазначає Денис Марчук.

Учасники дискусії дійшли висновку,що вкрай важливо, аби реформа не відбулася за зачиненими дверима й законодавці почули та врахували зауваження експертного середовища і людей, які працюють на землі.