Нова судова реформа 2021 р. не змінила судову систему
Судова реформа, що стартувала у 2021 році, не змінила судову систему, вважають опитані агентством "Інтерфакс-Україна" юристи.
У юридичній компанії "Омерта" нагадали, що в 2021 році президент Володимир Зеленський підписав два закони, що запускають судову реформу: закон про внесення змін до порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя (ВРП) і діяльність дисциплінарних інспекторів ВРП, а також змін до закону "Про судоустрій і статус суддів" і деяких законів про відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ)".
"Власне саму судову систему ці закони не змінили, зокрема, вони не стосуються Державної судової адміністрації. Реформа децентралізації та зміна територіального облаштування України спонукають владу до зміни кількості судів і їх місця розташування з усіма відповідними наслідками. Нині пріоритетним вважається "кущовий" спосіб формування нової "карти судів" — тобто за загального скорочення кількості судів будуть створені базові укрупнені суди в конкретних районах зі збереженням їхніх "філій". Такий варіант, зокрема, дасть змогу уникнути звільнення значної частини співробітників апаратів судів", — зазначили експерти "Омерти".
При цьому вони вважають, що на сьогодні суди ні процесуально, ні матеріально, ні організаційно не готові до укрупнення.
У свою чергу адвокат судової практики Asters Дмитро Монастирський, коментуючи найбільш відчутні зміни у сфері права у 2021 році, також відзначив реформу ВККС і ВРП, які запускаються відповідними законами.
"Очікується, що відновлення роботи ВККС зможе розв'язати проблему нестачі кадрів у судах, що, у свою чергу, має знизити навантаження на діючих суддів, прискорити розгляд справ і підвищити якість прийнятих рішень", — сказав він.
При цьому юрист зазначив, що ухвалення обох законів супроводжувалося критикою вирішального впливу іноземців у процесі реформування найважливіших органів судової влади України.
"Прибічники такого підходу вважають, що це єдиний спосіб уникнути корупції та призначити доброчесних кандидатів", — сказав він.
Експерт також нагадав про "кризу у відносинах між президентом і Конституційним судом України (КСУ), що виникла наприкінці 2020 року зі скасування важливих положень антикорупційного законодавства, а цього року тільки погіршилася".
"У березні президент Зеленський скасував укази Віктора Януковича про призначення двох суддів КСУ. В українській судовій практиці вже були випадки, коли практика президентів звільняти з посад через "скасування призначення" визнавалася незаконною. Обидва судді оскаржили ці укази у Верховному Суді, а деякі народні депутати — в Конституційному. У серпні президент призначив конкурс на вакантні посади двох суддів КСУ і згодом відібрав двох кандидатів замість "звільнених". Проте КСУ відстрочив приведення до присяги нових суддів Конституційного суду України, доки не буде остаточно підтверджено, що посади за квотою президента України справді вакантні", — сказав Монастирський.
Коментуючи вплив пандемії COVID-19 на роботу судової системи у 2021 році, юрист сказав: "Судова система адаптувалася до роботи в умовах протиепідемічних обмежень, а початок вакцинації населення від COVID-19 ніяк не позначився на карантинних обмеженнях у судах — фактично вони не змінилися з минулого року".
При цьому Монастирський зазначив, що загалом "очевидно, що в судовій системі є значні проблеми з фінансуванням або з ефективним розподілом і використанням фінансових ресурсів". "Негативні наслідки такої ситуації загалом можуть не відчуватися, коли у справі беруть участь професійні представники, що регулярно цікавляться перебігом процесу", — сказав він.
Монастирський також зазначає, що в судовій системі відчувається незавершеність судової реформи.
"ВККСУ не працює з кінця 2019 року. Конкурсна комісія, яка має відновити діяльність цього органу, готується розпочати роботу. ВРП іще з літа припинила розгляд дисциплінарних скарг на суддів, тому що, за новим законом, їх мають розглядати дисциплінарні інспектори, яких іще не призначили. Етична рада, яка повинна відігравати ключову роль на подальших етапах реформування ВРП, розпочала роботу тільки наприкінці року", — сказав він.
За прогнозами юриста, існує імовірність, що реформу в нинішньому вигляді й не буде завершено взагалі. "Подальша доля судової реформи стане зрозуміліша за перше півріччя наступного року", — вважає він.
Зі свого боку партнер юркомпанії Arzinger Юрій Сухов і радник практики кримінального права і захисту бізнесу цієї компанії Олександр Максименко, підбиваючи підсумки 2021 року, відзначили роль ВАКС, "на який сьогодні можуть рівнятися інші судові інстанції".
"Раніше судова система відкрито боялася ухвалювати рішення у складних політичних справах. ВАКС істотно змінив таку політику. Відбулися зрушення у багатьох гучних справах: було призначено підготовчі засідання, а самі справи передано на судовий розгляд", — зазначили вони.
Водночас юристи вважають, що останнім часом адвокати відзначають тенденцію звинувачувального ухилу рішень.
"Якщо раніше не виникало питань до законності вироків, то нині спостерігається практика, яка не лише обмежує можливості сторони захисту, а й загалом суперечить раніше сформованим підходам судової системи. У багатьох випадках ВАКС лояльніший до сторони обвинувачення і заплющує очі на істотні порушення сторони обвинувачення, і ухвалює рішення, спираючись на громадський запит "покарання топ-корупціонерів". На підтвердження цього факту — завищені застави й небажання ухвалювати рішення на користь обвинувачуваного навіть за наявності доказів, що підтверджують його невинуватість", — сказали вони.
Водночас, за словами представників Arzinger, адвокати, як правило, відзначають високий рівень організації судових процесів ВАКС, відсутні нарікання на можливість доступу до матеріалів справи, відзначається високий рівень комунікації помічників і секретарів, наявність достатньої кількості часу для підготовки до судового засідання.
За їхніми прогнозами, у 2022 році слід очікувати збільшення кількості вироків, "оскільки ВАКС уже отримує ті кримінальні провадження, які роками розслідувалися в НАБУ і не були розглянуті".
"Уже найближчим часом ми побачимо, як зміниться співвідношення виправдувальних/обвинувальних вироків. Очікувано, що чималу роль у вирішенні проблем законності дій суддів ВАКС відіграє Верховний Суд, до якого доходитимуть справи, що пройшли першу й апеляційну інстанції Антикорупційного суду. Не виключено, що це зумовить зміни багатьох спірних правових позицій ВАКС", — вважають юристи.
За їхніми словами, Верховний Суд уже скасував кілька рішень ВАКС у зв'язку з процесуальними порушеннями як з боку правоохоронних органів, так і самих суддів, при цьому Антикорупційний суд і його апеляційна палата наполегливо заплющують очі на видимі порушення, що надалі призводитиме до аналогічних рішень Верховного Суду і як результат — до втрати довіри адвокатської спільноти.
Сухов і Максименко загалом позитивно оцінюють створення і функціонування ВАКС як складової системи судоустрою України, проте вважають: "Цей суд тоді повноцінно стоятиме на ногах, коли всі сторони кримінального провадження й усі верстви населення, зокрема чиновники, будуть упевнені в його справедливості та незаангажованості".
Теги: #реформа #думка #судова