Науковці презентували стратегію проведення весняно-польових робіт під час війни
Науковці НААН презентували стратегію проведення весняно-польових робіт під час війни у господарствах Харківщини
Посівна кампанія озимих зернових культур під урожай 2023 року стала найтяжчою та найнебезпечнішою за всі роки існування незалежності країни. Воєнне вторгнення рф на територію нашої держави призвело до збоїв у постачанні та подорожчання насіннєвого матеріалу, міндобрив і палива. Тому, в умовах воєнного стану найважливішим завданням агропромислового комплексу Харківської області залишається максимально можливе збереження посівних площ та стабілізація зерновиробництва. Саме посівна кампанія закладає фундамент забезпечення продовольчої безпеки та формування експортного потенціалу області. Досягти прогнозованих результатів допоможе злагоджена та скоординована робота всіх учасників аграрного ринку.
Завантажити агротехнологічну стратегію проведення комплексу весняно-польових робіт у господарствах Харківської області, зважаючи на воєнний стан (науково–практичні рекомендації для східної частини Лісостепу України в умовах 2023 року), можна за цим посиланням.
Сівбу озимих зернових культур було проведено на площі 186,8 тис. га, що на 68,4% менше у порівнянні до показника 2021 року (у 2021 році – 591,7 тис. га). На суттєве зменшення посівних площ під озиминою вплинули складні погодні умови осіннього періоду 2022 року. Через тривалий дощовий період аграрії не змогли вчасно зібрати пізні сільськогосподарські культури – попередники озимих (кукурудзу, соняшник, сою) та підготувати ґрунт до сівби. Також, на частині площ пізні культур не мали збиральної стиглості, через занадто пізню сівбу весною.
Крім цього, на деокупованій території області відведені площі під сівбу пшениці озимої не вдалось засіяти у зв’язку з інтенсивним їх мінуванням російськими окупантами. За даними районних військових адміністрацій загальна кількість земель сільськогосподарського призначення для обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів становить близько 483 тис. га. Крім того, потребуватимуть розмінування поля на площі 72,3 тис. га, де на цей час тривають активні бойові дії. Слід зазначити, що поля аграріїв поки що не входять до зон першочергового розмінування підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області, оскільки в першу чергу обстежуються площі критичної інфраструктури для забезпечення життєдіяльності регіону. Наразі, розглядається питання про можливість додаткового залучення до розмінування територій Харківської області 15-ти міжнародних організацій.
Отже, війна внесла надсерйозні корективи у функціонування агроформувань та можливості дотримання технології вирощування польових культур. Слід зазначити, що не всі господарства мають змогу забезпечити необхідний запас пального, мінеральних добрив та пестицидів для своєчасного й якісного проведення весняно-польових робіт.
Через довготривалі перебої у поставках мінеральних добрив та засобів захисту рослин збільшився дефіцит та зросло ціноутворення на ринку. Значно ускладнилися логістичні послуги та зберігання мінеральних добрив і засобів захисту рослин після купівлі. Вже зараз можна спрогнозувати зменшення внесення мінеральних добрив до 50% від науково-обґрунтованих норм через їх здорожчання в середньому на 30%. Звичайно, це негативно вплине на формування продуктивності й якості зерна та призведе до зменшення обсягів зерновиробництва основних сільськогосподарських культур. Однак, якщо докласти всіх зусиль та максимально слідувати вимогам технології вирощування, їх буде достатньо для забезпечення внутрішніх потреб.
Отже, на строки та якість проведення комплексу весняно–польових робіт будуть впливати реальний стан агропідприємств, їх близькість до лінії фронту, рівень забезпечення матеріально-технічними ресурсами та персоналом (мобілізація, залучення до ТРО, евакуація), розмінування, а також погодно-кліматичні умови весняного періоду.
За оперативними даними весняно-польові роботи пройдуть на загальній площі 654 тис. га. Через зменшення площ озимини прогнозується збільшення посівних площ під ярими зерновими культурами (ячмінь, яра пшениця, горох, кукурудза) та олійними культурами (соняшник, соя).
Водночас, на окремих площах зазначені виклики вимагатимуть від аграріїв нестандартних підходів з надаванням переваги менш затратним культурам та їх вирощуванню за технологіями, які передбачають економію палива, зменшення затрат на обробіток ґрунту та догляд за посівами тощо. Слід зазначити, що за підсумками 2022 р. порівняно до попереднього року собівартість вирощування сільськогосподарських культур зросла на 30–60 %, а найбільше – кукурудзи на зерно, ріпаку озимого та пшениці озимої. Збільшення витрат відбулося, в основному, за рахунок зростання майже вдвічі вартості палива та комплексу захисту рослин, а також через неприйнятні ціни на вироблену продукцію. Так, на кінець минулого року порівняно з його початком зниження цін склало: на пшеницю – з 8100 грн до 5100 грн (37%), на соняшник – з 18500 грн до 12000 грн (35%), на кукурудзу – з 7300 до 4300 грн (41%).
Таким чином, враховуючи загальну ситуацію в Україні, аграріям Харківщини необхідно зробити все можливе для своєчасного і якісного проведення комплексу організаційних та агротехнічних заходів з метою забезпечення реально можливого виробництва зерна, особливо продовольчого. В першу чергу необхідно визначитися зі станом посівів пшениці озимої для максимального їх збереження та своєчасного проведення основних агроприйомів вирощування.