Стаття 63 Конституції України добра для злочинців. Хто ж перешкоджає діяльності депутатів місцевої ради?
Ось саме так дослівно звучить одна із статей основного Закону нашої держави. У тій чи іншій інтерпретації вона присутня у конституціях майже всіх держав світу. Вона передбачає і надає можливість особі, яка вчинила чи була співучасником злочину, мовчати про свою участь у ньому.
Читач запитає: до чого цей юридичний лікбез? Відповідь проста. Саме на цю статтю посилаються окремі посадові особи Новопсковської районної ради та її окремі депутати в рамках кримінальної справи по факту неправомірних дій посадових осіб Новопсковської районної ради про перешкоджання діяльності депутатів місцевої ради, котра виявилась у невиконанні їх законних, наданні їм завідомо неправдивої інформації, створенні штучних перешкод роботі депутатів.
Ця справа була порушена ще в середині жовтня поточного року за заявою опозиційних до керівництва районної ради депутатами Т. Соловйової, Л. Латишевої та М. Старцева. З часу початку розслідування пройшло майже два місяці, однак жодних результатів правоохоронці не отримали, хоча звичайно проводили якусь роботу, намагалися допитувати працівників Новопсковської районної ради, деяких інших осіб. Але, чи на щастя, чи на біду, на заваді їм ставала ст.63 Конституції України.
Якщо заглибитися в суть конфлікту, то стає зрозуміло, хто саме ймовірно перешкоджає депутатській діяльності. Серед цих осіб голова райради Борис Лебедєв, його заступниця Олена Літвінова, керуючий справами апарату райради Олена Чертова. Вказані персонажі впродовж тривалого часу, маніпулюючи фактами, надаючи неповну або ж завідомо недостовірну інформацію на депутатські запити, блокували їх ініціативи, більшість з яких була направлена на покращення життя мешканців району. Однак, вони не враховували можливість покращення добробуту Б. Лебедєва і наближених до нього осіб.
У повідомленні про вчинення кримінального злочину доволі детально розписані всі обставини, які привели заявників до такого кроку, і, на думку незалежних фахівців, тільки перевірка і співставлення викладених в ньому фактів дала б слідчим поліції достатньо матеріалу для ефективного розслідування факту.
Але слідчі пішли (чи скоріше їх керівництво), які, до речі, неодноразово прикривало оборудки Лебедєва, скерувало їх по шляху найменшого опору. Вони, довго не думаючи, йшли до можливих правопорушників з простим запитанням: «Чи Ви перешкоджали депутатській діяльності?» І чули просту відповідь, яку їм порадив ще один одіозний прихильник «русского мира» Вадим Соловйов, «Згідно статті 63 Конституції України, не надаватиму інформацію про себе». Як то кажуть, «на нет и суда нет».
Ви спитаєте, до чого тут Соловйов? Все просто. Саме він, а не начальник юридичного відділу райради Валентина Солонина, супроводжує всі справи районної ради в юридичній площині. Підлеглі Солонини давно задаються запитанням, за що вона отримує заробітну плату, якщо всю роботу за неї робить Соловйов, а також особистий адвокат Лебедєва. Дивна ситуація, чи не так?
Повернемось до основної теми статті. При таких розкладах справа само собою лежить мертвим грузом. Закрити її не можна, бо ж порушення бачать навіть далекі від юриспруденції люди, проводити по ній роботу правильно, незаангажовано також не можуть, корупційні зв’язки не пускають. Тому процес фактично завис.
Слідчі, котрі ведуть дану справу, на умовах анонімності визнають, що справа умисно затягується для того щоб її закрити за строками давності.
Як нам стало відомо, така позиція не влаштовує ні Тетяну Соловйову, ні Людмилу Латишеву. Так, остання звернулася з аналогічною заявою до правоохоронців про перешкоджання виконанню нею депутатських обов’язків через абсолютно божевільне рішення районної ради, придумане й протягнуте через сесію Б. Лебедєвим про позбавлення Латишевої статусу депутата райради.
Споглядаючи на ситуацію в Новопсковській райраді й те, як самовільно веде себе її голова і як безхребетно поводять себе депутати, стає страшно за майбутнє тих остатків району, що ще залишилися в її віданні. Тримаючись за залишки своїх повноважень, як потопельник за соломинку, Б. Лебедєв намагається максимально скористатися існуючими благами в своїх інтересах і інтересах оточення. А це страшно і неприйнятно. Тому ми звертаємо увагу громадськості на такі беззаконня місцевої влади. Закликаємо депутатів, які не побоялися висловити свою громадянську позицію, продовжити боротьбу, звертатися до очільників Генеральної прокуратури, Національної поліції, тощо.
Окремо сподіваємося, що совість прокинеться і у тих депутатів, які сліпо підпорядковуються голові райради, виконуючи всі його забаганки, багато з яких відверто суперечать Закону. Повірте, ст. 63 добра для злочинців тоді, коли він впевнений в тому, що більше ніхто і ніщо не зможе свідчити проти нього. Дана ситуація – це не той випадок.