Український мотоцикл на “солярці” на одній заправці може проїхати тисячу кілометрів

Економити нині доводиться на всьому – бо все дороге! В тому числі й пальне. Дехто з водіїв переобладнує машину на дизельне пальне – бо воно дешевше. А ось Іван Оліфір з містечка Борзна на Чернігівщині пішов ще далі. Він першим в Україні зробив… дизельний мотоцикл! Таке словосполучення навіть звучить дивно – проте майстер не може нахвалитися своїм дітищем. Оригінально, незвично, а головне – економно! “Дизельні двигуни, як альтернатива бензиновим, мене завжди приваблювали, – розповідає газеті “Експрес” Іван Оліфір. – Навіть коли вчився в технікумі, сперечався про їх переваги з викладачами. Адже на одному літрі дизпального можна проїхати на 35-40% більше, ніж на бензині. А враховуючи міський цикл — економити можна в два рази! Тож я став експериментувати. Ще в радянські часи переобладнав на дизель старенький ГАЗ-69. Задля цього навіть взяв дозвіл у головного конструктора Горьківського автозаводу!” Переробка “газона” на економніший дизельний двигун спонукала чоловіка до подальших технічних експериментів. Тож наступною його метою стало створення дизельного мотоцикла. “До мене на пострадянських теренах цього ніхто не робив, – зізнається Іван Борисович. – Чому? Бо в часи СРСР дизельні двигуни вважалися певною екзотикою. Бензину тоді в країні було багато, коштував він копійки – тож економити не було потреби. Але я дивився на перспективу – і вже тоді розумів, що треба міркувати над ощадливими двигунами. Дизель – якраз такий”. Першим дизельним мотоциклом Івана Оліфіра став МТ-11 з коляскою. На нього умілець встановив одноциліндровий двотактний дизель прямого впорскування. Результат – більш ніж утричі менші витрати пального! “За паспортом цей мотоцикл використовує 8 літрів бензину на 100 кілометрів, – пояснює 54-річний майстер. – А з дизельним двигуном – лише 2,4 літра солярки! Чудова економія!” За триколісною машиною настала черга переробки двоколісних “коней”: чеської “Яви” та білоруського “Мінська”. Ніхто в світі ніколи не ставив дизельні двигуни на мотоцикли середнього та легкого класу – пан Іван став тут першопрохідцем. “Яву” довелося навіть подовжувати на 28 сантиметрів, бо дизельний двигун не вміщався у “рідну” раму. А у “Мінська” умілець розмістив паливний бак на багажнику – щоби в передній частині з’явилося вільне місце для дизельного двигуна, клиноремінної передачі та коліна від дизеля. Кожне таке переробляння обійшлося майстру в кілька сотень доларів — проте ці гроші варті отриманої економії. “Модернізовані на дизельні мотори мотоцикли я офіційно зареєстрував, – пояснює Іван Борисович. – І випробував кожну модель в дорозі — на економію. А вона чимала: “Ява” використовує півтора літра солярки на 100 кілометрів, а “Мінськ” – лише 950 грамів! Тобто – у 3-4 рази менше, ніж він “з’їдав” раніше. Відтак на одній заправці баку я можу проїхати цим мотоциклом 1000 кілометрів!” З урахуванням того, що дизпальне сьогодні на кілька гривень дешевше за бензин – така переробка неабияк економить гроші. “Між іншим, я переробив ще й “Таврію” на дизельний двигун, – не без гордощів каже Іван Оліфір. – Їхати на ній – саме задоволення. Питаєте, скільки вона бере на 100 кілометрів? Два з половиною літра. Разом з мотоциклами вона складає мій економний “дизельний гараж”. Але він ще в мене не повний: думаю над дизельним модулем для велосипеда. Бо в мене вже вийшло з машинами, а також з мотоциклами усіх класів: важким, середнім та легким. А тепер хочу зробити дизельний велосипед – зі своєрідним “третім колесом”. Знаю, що й ця задумка мені вдасться. Адже дизель – це економно й перспективно!”