П’ять маловідомих фактів про український автогігант КрАЗ

Що спільного у КрАЗа з танком Т-64, БелАЗом і комбайном? Чим колись Кременчуцький автозавод був крутіший за побратимів в Європі – Mercedes, MAN, Scania і Volvo? І чому при цьому європейці нічого не знали про КрАЗ? Якщо вам цікаві відповіді на ці питання, тоді цей матеріал для Вас. Нижче – п’ять коротких історій з життя КрАЗа 1. КрАЗівські комбайни Завод в Кременчуці не завжди був автомобільним. Його будівництво почали відразу після війни. І спочатку ніякого відношення до машинобудування він не мав. Підприємство випускало сталеві прольоти для мостів, і називалося “Кременчуцький завод мостових металоконструкцій”. У 1956 році завод вирішили перепрофілювати під випуск сільськогосподарської техніки. У Кременчуці почали випускати кукурудзяні комбайни Ку-2А (на фото вище). Техніку для сільського господарства завод випускав всього два роки. У 1958 році в Україну перенесли виробництво вантажівок з Ярославського автомобільного заводу. 2. Найбільший виробник вантажівок в Європі У 1986 році КрАЗ випустив рекордну за всю свою історію кількість вантажівок – 30 655 шт. Це приблизно в 20 разів більше, ніж підприємство зібрало в 2014-му. Кременчуцький автозавод став найбільшим виробником вантажних автомобілів в Європі, випередивши такі імениті бренди, як Mercedes, MAN, Scania і Volvo. Статус найбільшого в Європі КрАЗ зберігав і уперше роки незалежності України, аж до 1995 року. 3. КрАЗ з двигуном від Т-64 Так, була колись і така вантажівка. Причому, що найцікавіше, зібрали його не за радянських часів, а вже в незалежній Україні. У 1991 році співробітники заводу вирішили, що треба популяризувати КрАЗ в Європі. А для цього треба взяти участь в “Формулі-1″ для вантажівок – Truck Grand Prix, змагання яке досі проходить в Німеччині на Нюрбургринзі. Всього за сім місяців КрАЗ підготував прототип гоночної вантажівки. Машину розробляли спільно з іншим легендарним українським підприємством – харківським Заводом ім. Малишева, який спеціалізується на випуску танків і бронетранспортерів. Щоб додати вантажівці потужності, на нього поставили турбірований дизельний мотор від Т-64, який видає 700 кінських сил. Конструкцію самої вантажівки теж істотно удосконалили. Модель, що вийшла, – КрАЗ-5640 – стала потужніша, коротша і значно легша. У 1992 році болід КрАЗ виїхав на трек в Нюрбурзі. Але, на жаль, в заїздах у гоночного КрАЗа зламалася унікальна деталь, яку виготовляли спеціально для прототипу. Тому “українцеві” довелося зійти з дистанції. 4. Спільне ім’я з БелАЗом Ми вже сказали, що КрАЗ вирішив брати участь в перегонах в Німеччині, щоб зробити собі ім’я на заході. Але для чого це заводу, який поставляє вантажівки на експорт з 1960-х і носить статус найбільшого виробника в Європі? На той момент його повинні були відмінно знати у всьому світі. Але про КрАЗ в Європі дійсно ніхто не чув. Вся річ у тому, що вантажні автомобілі Кременчуцького автозаводу експортувалися не під маркою KrAZ, а під брендом BelAZ, що видно на фото вище. Чому радянське керівництво вирішило зробити саме так, достовірно невідомо. Деякі стверджують, що на той момент БелАЗ був відомим в Європі брендом, а про КрАЗе ніхто нічого не знав. Ще одна версія – КрАЗ для європейців слово, яке важко вимовляти. 5. Підготовка КрАЗа до ралі Ще один амбітний проект КрАЗа – модель для ралі “Самум” (на картинці). Уперше завод представив її в 2007 році. Машину назвали за аналогією з сухим вітром в Північній Африці. Ім’я машині вибрали невипадково. КрАЗ “Самум” повинен був взяти участь в ралі “Дакар”. Але взяти участь в Дакарі не вийшло. Гонку в 2008 році відмінили. Офіційна причина відміни звучала так: “Загроза безпеки учасників з боку терористичних угрупувань, пов’язаних з “Аль-каїдою”, в Північній Африці”. А в 2009 році вибухнула криза. І КрАЗу вже було не до Дакара. За матеріалами autopalaсе