Чим запам’яталася українцям екснардепка Ірина Кормишкіна (Аллахвердієва)
Українська політика останніх років — це не лише закони, комітети та голосування. Це також гучні медійні історії, скандали, меми та публічні конфлікти.
Однією з найбільш обговорюваних постатей IX скликання Верховної Ради стала Ірина Аллахвердієва (після другого одруження — Кормишкіна) — народна депутатка від партії «Слуга народу», чия політична кар’єра виявилася насиченою не лише законодавчою роботою, а й резонансними епізодами.
Втім, за гучними заголовками та політичними суперечками існує й менш поверхневий шар цієї історії — біографія, професійний шлях і обставини, в яких формувалася її політична кар’єра.
Біографія: старт не «з вулиці»
Кормишкіна (Аллахвердієва) Ірина Валеріївна (дівоче прізвище — Суріна) народилася 26 серпня 1978 року в Миколаєві. Вищу освіту здобула в Миколаївській державній аграрній академії, де вивчала бухгалтерський облік і фінанси.
До приходу в політику вона багато років працювала у страховому бізнесі. У різні роки обіймала посади директорки Миколаївської обласної дирекції страхової компанії «Уніка», заступниці директора з розвитку філії «ІНГО Україна», а також очолювала міську страхову агентську структуру.
Важливо зазначити і сімейний бекграунд. Ірина Кормишкіна народилася в забезпеченій родині та мала доступ до освіти й ділового середовища.
Її батько — Валерій Володимирович Сурін — був відомою постаттю в Миколаївській області. У радянський період і після здобуття Україною незалежності він очолював рибне господарство регіону. У 1998–2002 роках Сурін також був депутатом Миколаївської обласної ради.
Він володів низкою бізнес-структур, серед яких — об’єднання рибних господарств, приватне підприємство «Сурін В.В.» та ТОВ «Кемпінг “Сонячний-2”». Крім того, родина володіла нерухомістю в курортних зонах Миколаївської області та в самому Миколаєві.
У політико-економічному середовищі регіону Суріна пов’язували з впливовими постатями того часу — тодішнім губернатором Миколаївської області Олексієм Гаркушею та уродженцем Миколаєва, колишнім прем’єр-міністром України Анатолієм Кінахом.
Усе це формувало для майбутньої депутатки певний соціальний і професійний фундамент — фінансову грамотність, управлінський досвід і впевненість у публічному середовищі.
Тому до парламенту вона прийшла не «за квотою» і не з шоу-бізнесу. За її плечима був майже двадцятирічний досвід роботи у фінансовому секторі.
Прізвище Аллахвердієва дісталося їй від першого невдалого шлюбу. У Миколаєві її колишнього чоловіка, Яшара Аллахвердієва, знають як ненадійного, типового «вуличного рішалу». За наявною інформацією, він залишив Ірину з дитиною та пішов до своєї коханки, яка значно старша за нього.
Коханка (вже співмешканка) Яшара, за даними відкритих джерел, також не є випадковою особою. Вона володіє мережею ательє елітного хутряного одягу в Україні та Росії. Раніше журналісти звинувачували її у веденні бізнесу в Росії під час війни, а також у можливому відмиванні незаконно отриманих коштів.
Політична кар’єра
У 2019 році Ірина Аллахвердієва була обрана народною депутаткою України від партії «Слуга народу».
У Верховній Раді вона увійшла до Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики та очолила підкомітет з питань тарифного та нетарифного регулювання.
За час роботи в парламенті вона стала авторкою і співавторкою десятків законопроєктів, а також вносила численні поправки до нормативних актів.
Зі списком законів та інших нормативно-правових актів, де вона була авторкою, співавторкою або вносила поправки, можна ознайомитися, перейшовши за посиланням …
Значна частина її діяльності була пов’язана з фінансовим регулюванням і змінами у страховому законодавстві.
Перед складанням депутатських повноважень Кормишкіна зазначала, що одним із її ключових завдань було оновлення страхового законодавства, яке значною мірою залишалося незмінним ще з пострадянського періоду.
Зруйнований стереотип
Українська політика досі живе стереотипами, особливо коли йдеться про жінок.
Кормишкіна (Аллахвердієва) практично з перших місяців роботи в парламенті опинилася в центрі обговорень. Проте предметом цих дискусій часто ставали не її законодавчі ініціативи, а зовнішність.
Її неформально називали «фешн-дівa 9-го скликання» за любов до яскравого одягу відомих брендів і дорогих аксесуарів. Багато її образів, у яких вона з’являлася на засіданнях парламенту, привертали увагу як ЗМІ, так і колег.
За словами спостерігачів, у кулуарах навіть лунали розмови про те, що деякі колеги могли заздрити її зовнішності та стилю.
Найвідомішим епізодом став скандал довкола сексистських коментарів з боку колег по парламенту, коли прозвучала фраза про «корабельну сосну» та «робочу бабу».
Цей епізод викликав широкий резонанс у суспільстві й став символом того, наскільки часто жінки-політики стикаються з упередженим ставленням.
Водночас професійний бекграунд Кормишкіної — економічна освіта, багаторічна робота у страховому секторі та участь у фінансовому порядку денному парламенту — свідчив про те, що її роль у комітеті була далеко не декоративною.
Її історія значною мірою руйнувала поширений стереотип про те, що ефектна зовнішність і серйозна професійна діяльність несумісні.
Скандали та політична ціна публічності
Однак політична кар’єра рідко обходиться без криз і конфліктів.
Сексистський скандал
Історія з принизливими коментарями з боку колег по фракції стала одним із найгучніших епізодів початку її парламентської діяльності.
Після публічного резонансу учасникам скандалу довелося приносити вибачення.
При уважнішому перегляді оприлюдненого відео можна побачити, що Кормишкіна стояла поруч і спілкувалася з Тетяною Домбровською, яка на той момент балотувалася на посаду мера Миколаєва від правлячої партії.
У розмові Давида Арахамії та Олександра Корнієнка йшлося, по суті, саме про Домбровську — про те, що «робоча баба» може провести сотні зустрічей із людьми і завдяки цьому виграти вибори. І це логічно, адже Аллахвердієва вже була депутаткою, а Домбровська лише брала участь у виборчій кампанії.
Втім, ситуація надовго закріпилася в медійному порядку денному.
Жовта преса яка женеться за “хайпом”. Нарізка відео і правильна подача зробили свою справу…
Справа Кормишкіної: тиск на політика чи спроба переділу бізнесу?
Історія кримінальної справи проти народної депутатки Ірини Кормишкіної (раніше Аллахвердієвої) з самого початку викликала багато запитань у журналістів і політиків Миколаївської області.
17 жовтня 2024 року НАБУ та САП повідомили про підозру депутатці у незаконному збагаченні. За версією слідства, у 2021–2022 роках вона нібито отримала близько 20 мільйонів гривень незаконного доходу і через юридичну особу придбала будинок в Одесі.
Сама Кормишкіна задекларувала ці кошти, зазначивши, що отримала їх від свого батька. Він тяжко хворів на онкологічне захворювання і невдовзі помер.
Детективи НАБУ, всупереч фактам, логіці та рішенню суду, заявили, що батько депутатки не міг мати таких доходів.
Згодом, 9 січня 2025 року, з’явилася друга підозра — щодо внесення недостовірних даних до електронної декларації. Слідство стверджувало, що в декларації за 2023 рік депутатка не вказала будинок і дві земельні ділянки, якими користувалася.
Ці обвинувачення викликали здивування у частини миколаївської політичної та журналістської спільноти. Багато хто знав родину Кормишкіної і стверджував, що її батько справді був забезпеченою людиною. Адвокати в суді фактично «обнулили» всі обвинувачення.
На підтримку депутатки виступили голова Миколаївської ОВА Віталій Кім і голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія — вони взяли її на поруки, заявивши, що знають її багато років і вважають, що суд розбереться в ситуації.
Журналісти видання «Миколаївські новини» провели власне розслідування. На їхню думку, кримінальне провадження з самого початку виглядало слабким і могло переслідувати іншу мету.
У медійному середовищі почали лунати припущення, що справа могла бути частиною тиску на оточення депутатки — насамперед на бізнес її чоловіка, агромагната Юрія Кормишкіна.
У Миколаївській області Кормишкін володів низкою активів, зокрема підприємством «Екотранс» та іншими бізнес-проєктами.
Після тривалого медійного та кримінального тиску з боку силових органів, які бачили, що їхні звинувачення адвокати «розвалюють» у суді, ситуація фактично завершилася тим, що родина Кормишкіних уклала угоду зі слідством і почала виходити з бізнесу. Юрій Кормишкін продав компанію «Екотранс», а також низку інших активів.
Для багатьох спостерігачів це стало непрямим підтвердженням версії про те, що гучна справа могла бути інструментом тиску та спробою переділу бізнесу.
В експертному та журналістському середовищі досі звучить думка, що ця історія більше нагадує політико-економічний конфлікт, ніж класичне антикорупційне розслідування.
Відставка з парламенту
25 лютого 2025 року Верховна Рада України підтримала заяву Ірини Кормишкіної про дострокове складання депутатських повноважень. Відповідну заяву вона подала 21 лютого.
Перед голосуванням Кормишкіна виступила з трибуни парламенту, подякувавши колегам за спільну роботу та підбивши підсумки своєї діяльності.
Вона зазначила, що до обрання депутаткою 18 років працювала у страховій галузі, а одним із головних завдань у парламенті вважала реформування страхового законодавства.
Зі списком законів та інших нормативно-правових актів, де вона була авторкою, співавторкою або вносила поправки, можна ознайомитися, перейшовши за посиланням …
На завершення виступу вона підкреслила, що в будь-якій ситуації важливо залишатися людьми.
Після її промови депутати Верховної Ради аплодували стоячи. Багато парламентарів заявили, що не вважають її винною і розцінюють події як політичний тиск.
Чим вона займається сьогодні
Після виходу з парламенту Ірина Кормишкіна повернулася до роботи в бізнес-структурах.
Наразі вона очолює наглядові ради двох компаній групи «ПАЕК» — ТОВ «ПАЕК-ТРЕЙД» і ТОВ «ПАЕК-АГРО».
Компанія «ПАЕК-ТРЕЙД» займається закупівлею та продажем сільськогосподарської продукції, а «ПАЕК-АГРО» є одним із великих підприємств, що спеціалізуються на вирощуванні зернових і технічних культур.
Підсумок
Історія Ірини Кормишкіної — приклад того, наскільки багатошаровою може бути сучасна українська політика.
У її біографії є і професійна кар’єра у фінансовому секторі, і робота в парламенті, і гучні медійні скандали, і кримінальна справа, яка досі викликає дискусії.
Одні бачать у цій історії звичайну політичну кризу. Інші — приклад тиску на бізнес і політика.
Але очевидно одне: за час роботи у Верховній Раді Ірина Кормишкіна стала однією з найбільш обговорюваних постатей свого скликання, а її політична біографія ще довго залишатиметься предметом дискусій.