МВФ попереджає про розгін глобальної інфляції через параліч 90% трафіку в Ормузькій протоці
Тривалий військовий конфлікт на Близькому Сході створює безпрецедентні ризики для світової економіки. Блокування ключових логістичних маршрутів та стрибок цін на нафту вже змушують країни скорочувати видобуток, тоді як Міжнародний валютний фонд прогнозує неминуче прискорення інфляції на тлі економічного спаду. Про це повідомляє Bloomberg 9 березня. Нафтовий колапс
На тлі ескалації бойових дій та проблем з енергетичною інфраструктурою вартість нафти в понеділок наблизилася до позначки $120 за барель, хоча згодом дещо скоригувалася. Фактичне перекриття Ормузької протоки призвело до обвалу судноплавного трафіку через неї на 90%. Через стрімке заповнення доступних нафтосховищ Об'єднані Арабські Емірати та Кувейт у неділю були змушені приєднатися до Іраку в рішенні щодо екстреного скорочення обсягів видобутку нафти.
Цей морський маршрут є критичним: через нього проходить близько п'ятої частини глобального постачання нафти та торгівлі скрапленим природним газом (СПГ). Для азійського регіону протока забезпечує приблизно половину від усього нафтового імпорту та чверть імпорту СПГ.
Прогнози МВФ та політичні заяви
Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва під час симпозіуму в Токіо наголосила, що тривала криза гарантовано вдарить по ринках та вимагатиме від політиків адаптації до нових реалій. За розрахунками фонду, якщо ціни на енергоносії зростуть на 10% і протримаються на цьому рівні протягом року, це призведе до прискорення глобальної інфляції на 40 базисних пунктів та загальмує економічне зростання. Більш детальну аналітику МВФ планує оприлюднити у квітневому звіті World Economic Outlook. Георгієва закликала уряди формувати резерви та інвестувати в стійкі інституції, аби підготуватися до «немислимого», адже нові макроекономічні шоки можуть виникнути навіть після формального завершення бойових дій.
Водночас президент США Дональд Трамп прокоментував ціновий стрибок у своїй соціальній мережі Truth Social. Він назвав короткострокові коливання «дуже малою ціною» і безапеляційно заявив, що ціни швидко впадуть, «коли закінчиться знищення іранської ядерної загрози».
Вразливість Японії до макроекономічних шоків
Особливо гостро наслідки кризи відчуває Японія. Трафік через Ормузьку протоку формує майже 60% її нафтових та 11% газових постачань. Загалом японська економіка залежить від Близького Сходу на 90% у питаннях імпорту нафти. Комбінація наддорогої сировини та слабкої національної валюти (єни) створює для Токіо прямий ризик стагфляції. Цей шок може змусити японський уряд екстрено збільшити фіскальні витрати, одночасно ускладнюючи спроби центрального банку нормалізувати монетарну політику. «Ви маєте контроль над своєю внутрішньою політикою. Ви можете підготувати власний дім до того, щоб протистояти цим шокам», — підсумувала Георгієва, перекладаючи відповідальність на національні уряди.
Іранська блокада та військова ескалація
Переоцінка ризиків, про яку говорять у МВФ, є наслідком безпрецедентного військового зіткнення на Близькому Сході, що розпочалося наприкінці лютого 2026 року. За даними міжнародних агенцій, США та Ізраїль завдали серії скоординованих ударів по території Ірану, внаслідок яких було ліквідовано Верховного лідера Алі Хаменеї. У відповідь Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заборонив прохід суден, пов'язаних із західними країнами, і фактично заблокував судноплавство в Ормузькій протоці, атакуючи комерційні танкери безпілотниками та ракетами. Паніка на сировинних ринках призвела до того, що нафта марки Brent не просто пробила позначку у $100 за барель, а на піку сягала $120. США вже оголосили про намір залучити військові кораблі для ескортування танкерів, проте міжнародні морські страховики масово скасовують покриття для суден у цьому регіоні, що робить логістичний параліч затяжним.