Прем’єра фільму “Супермен” від Джеймса Ґанна: новий етап DC

10 липня на українських екранах відбудеться прем’єра фільму “Супермен”, режисером якого є Джеймс Ґанн, відомий за “Вартовими галактики”. Ця стрічка обіцяє стати новим етапом у розвитку кіновсесвіту DC.

Сюжет фільму зосереджений на Кларку Кенті (Девід Коренсвет), який намагається поєднати своє життя супергероя з кар’єрою журналіста в Метрополісі. Він стикається з недовірою з боку суспільства, внутрішніми сумнівами та новим ворогом – технологічним магнатом Лексом Лютором (Ніколас Голт). Поряд з ним завжди є його вірний пес Крипто, супергерой з надздібностями, який підтримує Кларка у найскладніші моменти.

Кінокритикиня Альона Шилова у своїй рецензії зазначає, чому цей “Супермен” став необхідним перезапуском, а також як режисура Джеймса Ґанна відкриває нові горизонти для DC.

Фільм починається з динамічної сцени, де Супермен зазнає поразки у битві з Ультраменом – створінням Лекса Лютора. Завдяки швидкому монтажу та динамічним екшен-сценам, глядачі швидко занурюються у сюжет, де Лютор виступає головним антагоністом. Також проти героя діє Інженерка (Марія Габріела де Фарія), колишня агентка спецслужб, яка підтримує Лютору.

Ґанн не боїться вводити маловідомих персонажів коміксів, органічно вплітаючи їх у сюжет, а також по-новому розкриває стосунки між Лоїс Лейн (Рейчел Броснаген) і Кларком Кентом. На відміну від традиційних версій, Лоїс вже знає про подвійне життя Кларка, що створює нові виклики для їхніх відносин.

Однією з основних тем фільму є екзистенційна криза Супермена – пошук себе та своїх цінностей. Внутрішній конфлікт героя розвивається через стосунки з його біологічними батьками, які мали не зовсім благородні наміри.

Джеймс Ґанн описує фільм як “історію про іммігранта”, що викликало певний скептицизм у соцмережах. Проте цей соціальний контекст працює у стрічці, демонструючи протистояння між тим, як світ бачить героя, і тим, ким він є насправді. Паралелі з сучасністю простежуються і в образі Лекса Лютора – технологічного мільярдера, який втручається у політичні процеси та сприяє війні між країнами.

Фільм також порушує тему маніпуляцій у медіа, зокрема через сцену з тисячами мавп, які пишуть гейтерські коментарі про Супермена, що викликало сміх у залі серед української аудиторії, нагадуючи про російські ботоферми.

Екшн у стрічці динамічний і чіткий, без розмитого монтажу, що часто критикують у фільмах Marvel. Усі бойові сцени зрозумілі, удари точні, а масштаб руйнувань відчутний.

Ґанн зберігає свій фірмовий гумор і любов до ретро-музики, що створює впізнаваний стиль режисера. Він не підлаштовується під уніфіковану естетику студії, а має власний почерк.

У підсумку “Супермен” стає багатообіцяльним початком для DC, викликаючи інтерес до майбутніх фільмів, зокрема про “Супердівчину”, яка також з’являється у стрічці. Майбутнє кіновсесвіту DC виглядає надзвичайно перспективним.