Гроші для агресора: ЄС витратив більше на російські енергоресурси, ніж на допомогу Україні

Попри третій рік повномасштабної війни росії проти України, Євросоюз продовжує фінансувати Москву, купуючи викопне паливо. Це ставить під сумнів обіцянку ЄС повністю відмовитися від російських енергоресурсів до 2027 року. Про це повідомляє Euroactiv. ► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

Попри 17 пакетів санкцій та численні обіцянки припинити залежність від вуглеводнів, пов'язаних з Кремлем, російські нафта, газ та скраплений природний газ (СПГ) все ще надходять в економіку Європи.

Ба більше, блок імпортує навіть уран, оскільки п'ять країн ЄС (Фінляндія, Чехія, Словаччина, Угорщина та Болгарія) досі експлуатують ядерні реактори ВВЕР російського виробництва.

Хоча ця залежність частково зумовлена старою інфраструктурою, вона також має політичний характер: Словаччина та Угорщина — обидві близькі до Москви — блокують 18-й пакет санкцій ЄС, щоб змусити Єврокомісію переглянути свій план відмови від російського палива до 2027 року.

Факти та цифри

У 2024 році ЄС витратив приблизно 21,9 млрд євро на імпорт російського викопного палива — це лише на 1% менше, ніж попереднього року. Для порівняння: ця сума перевищує 18,7 млрд євро фінансової допомоги, яку ЄС надав Україні того ж року. За даними Центру досліджень енергії та чистого повітря (CREA), доходи росії від сирої нафти впали лише на 6% порівняно з минулим роком, або приблизно на 2,6 млрд євро. Це значною мірою пояснюється тим, що росія перейшла на використання так званого «тіньового флоту», щоб обходити обмеження.

На третьому році вторгнення 61% морського експорту російської нафти — на суму 83 млрд євро — було переміщено за допомогою 558 таких суден.

Остання пропозиція санкцій Єврокомісії передбачає зниження граничної ціни на російську нафту, що перевозиться морем, до $45 за барель та боротьбу з «тіньовим флотом».

План відмови

Згідно зі своєю дорожньою картою REPowerEU, Єврокомісія встановила терміни для припинення енергетичних зв'язків з росією до 2027 року.

Нові газові контракти не повинні підписуватися з початку 2026 року, і навіть короткострокові угоди мають закінчитися до середини 2026 року. Довгострокові угоди, що охоплюють нафту, газ та СПГ, мають бути повністю припинені до 2027 року.

Існує виняток для країн ЄС, що не мають виходу до моря і досі пов'язані старими контрактами на трубопроводи — вони матимуть час до кінця 2027 року, щоб виконати ці вимоги. Брюссель також планує подальші обмеження, спрямовані на російський уран та інші ядерні імпорти.

Більшість російського трубопровідного газу вже було відключено, лише лінія «Турецький потік» продовжує постачати російський газ до блоку, і ведуться переговори щодо розширення її потужності.

Однак на практиці, через «тіньовий флот», потік російського СПГ до ЄС залишається стабільним.

Проблеми

Енергетична безпека часто розглядається як «трилема»: баланс між надійним постачанням, захистом довкілля та доступністю. Для країн ЄС, які все ще залежать від російського викопного палива, вартість є головною проблемою, і національні погляди сильно різняться.

Угорщина та Словаччина стверджують, що збереження залежності від російської енергії дозволяє утримувати низькі ціни. Німеччина, навпаки, значною мірою переорієнтувала свої постачання газу з росії на Норвегію, а Франція уклала 27-річну угоду на природний газ з Катаром. Що стосується нафти, то найкращими варіантами для ЄС можуть бути США та Лівія.

Дані показують, що якщо ЄС вдасться успішно знайти альтернативних постачальників та покласти край політичному глухому куту щодо санкцій, це може скоротити доходи росії від експорту викопного палива на 51 млрд євро на рік. Це зменшило б її загальні доходи приблизно на 22%.