Вплив затонулих російських кораблів у Чорному морі на екосистему

З початку повномасштабного вторгнення українські військові знищили або пошкодили близько тридцяти російських кораблів у Чорному морі. Це викликає питання про вплив їхньої присутності на морську екосистему. Чи може ця шкода мати позитивні наслідки? Про це розповів доктор біологічних наук Інституту морської біології Національної академії наук України Юрій Квач.

Військові судна, які затоплюються, залишаються серйозною проблемою для морського середовища. Станом на серпень 2024 року українські військові знищили або пошкодили 28 кораблів і катерів російського Чорноморського флоту. Багато з них, зокрема флагман “Москва”, затонули в північно-західному шельфі Чорного моря, неподалік від узбережжя Одещини.

Усі ці затонулі судна є військовою технікою, що містила паливо, ракети та вибухівку. За словами Юрія Квача, ці матеріали становлять екологічну загрозу, оскільки у воду потрапляють важкі метали та шкідливі хімічні сполуки, які можуть завдавати шкоди морським організмам і, врешті-решт, людям протягом багатьох років.

Екологічну загрозу дещо зменшує те, що кораблі затонули в різних місцях, а не скупчено. Проте більшість з них знаходяться в шельфовій зоні, де поганий водообмін ускладнює ситуацію.

“Вода з шельфу на глибину не буде так швидко потрапляти, тому забруднюючі речовини здебільшого залишаться в південно-західній частині Чорного моря, просто їх буде ганяти течією і хвилями вздовж узбережжя.”

Якщо корабель затонув у бухті, наприклад, десантний “Новочеркаськ” у Бердянську, забруднення може залишатися локально роками, оскільки вода в бухтах погано оновлюється. Натомість кораблі, які затонули у відкритому морі, такі як крейсер “Москва”, мають більше шансів поступово інтегруватися в морську екосистему.

У майбутньому затонулі військові кораблі можуть стати штучними рифами. Металеві конструкції можуть слугувати місцем для нересту, схованками для риб та основою для зростання водоростей і оселення молюсків. Морські організми зможуть фільтрувати воду та очищати прибережні води.

Юрій Квач зазначає, що корабель – це фактично велика скеля. Хоча він знищує частину дна при падінні, водночас створює більшу площу для життя донних організмів.

Затонулий флагман “Москва” опинився на дні в районі природоохоронної зони червоних водоростей. Науковець попереджає, що одразу після аварії там могла загинути частина риб та рослин. Проте з часом корабель може стати частиною цієї екосистеми, якщо не виявиться надто токсичним.

На думку Юрія Квача, основна загроза полягає в залишках вибухових речовин, які потрібно буде перевірити та, можливо, вилучити. Самі ж кораблі можна залишити на дні.

“Це залізо, яке може приносити користь.”

Науковці також обговорюють культурну цінність затонулих російських кораблів. Вони можуть стати не лише штучними рифами, а й історичними артефактами, що нагадуватимуть про перемоги українських військових. Як зазначає еколог Іван Русев, крейсер “Москва” навіть має потенціал стати туристичним обʼєктом.