У Херсоні пройшов другий тренінг «Життя після АТО»
Організатори заходу – ІРЦ
«Правовий простір» та Херсонський обласний благодійний фонд «Джерело життя» успівпраці із Регіональним центром з надання БВПД у Херсонській області таЦентром допомоги учасникам АТО при ХОДА в рамках проекту «Херсонська Школанебайдужих громадян «Життя після АТО» за підтримки Міжнародного Фонду«Відродження».
Яквідомо, ефективність будь-якого тренінгу залежить відособистості тренера. Тому, напевно, всі тренери Херсонської Школи «Життя післяАТО» - талановиті, творчі, самодостатні. Одним з них є НаталяБімбірайте - незмінний натхненник подібних заходів, адже має 18-річний досвідуправління проектами, розробки та проведення правозахисних та едвокасікампаній.
І хоча така відома на
Херсонщині людина додаткового представлення не потребує, все ж скажу: заактивну громадянську позицію та волонтерську допомогу військовим формуваннямУкраїни пані Наталя нагороджена медаллю «За жертовність та любов до України»(відзнака УПЦ КП), і до теми тренінгу має пряме відношення. Вона є виконавчимпродюсером і керівником проекту створення циклу документальних фільмів проправа людини в Україні, а саме: «Нові герої» (2011), «Ассоль», «Південнийкордон», «Ротація» (2014).
Представлю також і тренера Анну Мартинюк, яка є викладачем патрульної поліції з прав людини, координаторомІРЦ «Правовий простір». З 2009 року вона працює над впровадженням реформи усфері безоплатної правової допомоги. З 2012 року – відповідальна за внутрішню ізовнішню комунікацію офісів Мережі правового розвитку. Працювала юристомГромадської приймальні Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров´я. Маєдосвід планування та проведення кампаній едвокасі. Розробила і провела близько30 тренінгів. Проходила міжнародні стажування в США, Канаді, Австрії, Польщі,Литві.
Анна Мартинюк почала із запитання, що таке правалюдини. Після нетривалої паузи ми спробували визначити це поняття, хоча коженвклав в нього своє бачення. І ось що у нас вийшло: «Права людини – це основніправові можливості, необхідні для існування і розвитку особи, які визнаютьсяуніверсальними, природними, невід´ємними та рівними для кожного та маютьгарантуватись державою в обсязі міжнародних стандартів». Резюмуючи, тренеррозказала про законодавче закріплення прав людини, які ґрунтуються на свободі,рівності, гідності. Ще ми дізналися про 9,5 кроків на захист суспільнихінтересів та виконали вправу «Дерево причин і наслідків», коли кожному требабуло описати власну проблему та визначити її наслідки та причини.
По завершенні тренер дала прості поради: як отримати грант, де знайтиресурси та порекомендувала корисні веб-сайти.
Програма другого дня занять мала практично-ознайомчийхарактер, розкриваючи алгоритм дій щодо низки типових питань, які виникають вучасників АТО та членів їх сімей. Розібратися з цим нам допомагала доситьдосвідчена (незважаючи на молодий вік, має 10-річний досвід у розробці тапроведенні тренінгів правової тематики) та високопрофесійна людина. Це МаріяЦип´ящук - координатор та юрист громадської приймальні Української Ґельсінськоїспілки з прав людини в м. Рівне, викладач Інституту права ім. І. МалиновськогоНаціонального університету «Острозька академія», керівник юридичної клініки «Pro bono» НУОА.
Варто зазначити, що питання грошового забезпеченнявійськовослужбовців виявилося дуже актуальним. Присутні дізналися, що грошовезабезпечення військовослужбовців має чотири види.
Але, як наголосила тренер, ці всі виплати можна отримати,якщо командир добре виконує свою роботу і належним чином веде документацію,здійснюючи відповідні записи.
Тема статусів, пов´язаних із участю в АТО (бойових діях),потребувала ще більшої уваги, бо майже кожен із присутніх стикався на практиціз проблемою, коли учаснику АТО (особливо першої хвилі) приходилося доводити, щовін є і учасником бойових дій. Отже, за словами тренера, для підтвердженняучасті в АТО та отримання статусу учасника бойових дій (УБД) обов´язково потрібнідовідка про участь в АТО та два витяги наказу (секторально на вхід і вихід).
Під час тренінгу говорили і про соціальні гарантіїучасникам АТО/УБД, які бувають державніта локальні. Державні гарантії регулюються Постановою КМУ від 16.04.1994 р.
«Про порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про поліпшенняматеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни». А от із забезпеченнямлокальних гарантій не завжди все гладко, тому учасники АТО/УБД мають уточнюватив місцевих радах, адміністраціях, чи є кошти в місцевих бюджетах. І тут успіхзалежить від самого учасника АТО/УБД. Якщо він не буде відстоювати свої права,не буде сам себе захищати – ніяких гарантій локального значення не отримає.
Крім теоретичних знань, Марія Цип´ящук вчила присутніхправильно оскаржувати протиправні дії та бездіяльність посадовців. Для цьоговона рекомендувала скористатися Букварем скаржника та запропонувала попрацюватив малих групах, кожній з яких треба було скласти рапорт, інформаційний запит,скаргу або звернення.
Підсумовуючи, тренер звернула нашу увагу, що кожнезвернення треба подавати тільки письмово, з можливістю підтвердження йогоподання або відправлення; наводити тільки факти, а не емоції, і тільки вхронологічній послідовності.
Отже, головними проблемами у сфері соцзахисту учасниківАТО та членів їх сімей залишається якість відповідних гарантій та їхдоступність. Сумно, але майже кожного дня волонтери та працівники центрівдопомоги учасникам АТО стикаються з тим, що наші захисники, які розраховувалина захист держави, не можуть реалізувати свої права. Саме тому даний тренінг є дужевчасним і корисним, адже набуті знання дозволять учасникам тренінгусамостійно надавати певний обсяг якісної первинної правової допомоги; знати,куди саме можна перенаправити людину, якщо вирішення її питання потребує більшґрунтовного юридичного супроводу, бо всі рекомендації та поради тренерівмотивують до активних дій.
Лариса Аболончикова