Подорожчала поїздка за кордон на власному авто

Обов’язкове страхування власників транспорту для виїзду за межі України подорожчало через девальвацію гривні. 26 серпня Моторно-транспортне страхове бюро (МТСБУ) підвищило вартість полісів Зелена карта. Така інформація міститься на офіційному сайті бюро. Згідно повідомлення МТСБУ, вартість полісів збільшилась через зміну офіційного курсу гривні по відношенню до євровалюти, оскільки саме у ній страховики несуть відповідальність по полісах Зелена карта. Так, офіційний курс євро за останній місяць зріс на 5,4%, до ₴28,69 за один євро, з ₴27,22/€1 станом на 26 липня поточного року. Як наслідок, обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території країн Європи подорожчало в середньому на 4,3%. До країн ЄС найбільше підскочила вартість полісів для причепів на термін від 15 днів (до ₴242) до місяці (₴336), а також для мотоциклів терміном на один і три місяці (до ₴386 та ₴901, відповідно). У гривневому вираженні найбільше подорожчали страховий поліс на рік для власників автобусів – на ₴958, до ₴23,8 тис. Страховка на місяць для власників легкових автомобілів пасажиромісткістю до 9 осіб і вагою до 3,5 тис кг виросла із ₴1070 (вартість встановлена 15 липня 2016) до ₴1115. Бажаючі виїхати на власному транспорті до Азербайджану, Білорусі, Молдови чи Росії тепер доплачуватимуть у середньому 4,2% від попередньої вартості. Найбільше ціни виросли на двотижневі та місячні поліси, особливо для мотоциклів терміном на 15 днів – на 5,3%. Тут також найдорожче буде обходитися річна страховка на автобуси – на ₴237, до ₴5,8 тис. Місячний поліс на автомобіль для виїзду до країн СНД виріс у вартості з ₴720 до ₴751. Тимчасові коливання національної валюти страховики могли б згладжувати, якби мали можливість формувати резерви, якими вони відповідають по зобов’язаннях, в інвалюті. Як приклад генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова наводить німецьке страхове законодавство, у відповідності до вимог якого, страхова компанія має право формувати резерви у тих валютних активах (облігаціях, депозитах і т.п.), у яких відповідає за страховий випадок. Особливо потерпає страховий ринок від значних коливань валюти у тривалій перспективі через відкладений страховий платіж. Наприклад, судові процеси щодо нанесення шкоди здоров’ю в результаті ДТП не мають позовної давності. І курсова різниця між сумою сплати внеску до страхової компанії клієнтом і розрахунком по відповідальності може за цей час дуже сильно змінитися. За даними Третьякової, в Україні продають про мільйони полісів щорічно. «Якщо європейцю нанесено шкоду з боку нашого громадянина, то спершу у тій країні Бюро зелених карток виконує зобов’язання, а вже потім [після надходження відповідних документів] українська страхова компанія гасить цю компенсацію, – каже Третьякова. – А якщо ще врахувати відповідальність за нанесення шкоди здоров’ю, виплати можуть збільшуватися у довгостроковій перспективі через наступні процеси та судові вироки». Сьогодні найбільші проблеми, за її словами, страховики мають через італійське законодавство – в Італії суди призначають найбільші, серед країн ЄС, розміри відшкодувань за нанесення шкоди життю чи здоров’ю своїх громадян. За словами Третьякової, вирішення питання валютних ризиків лежить у площині загальнодержавної валютної лібералізації. «На відміну від німецького законодавства, де це питання регулює страхове законодавство, у нас воно пов’язане із валютною лібералізацією. Навіть страховики життя, які можуть формувати резерви під валютні зобов’язання дуже часто мають питання до Національного банку і безпосередньо щодо купівлі валюти», – каже Третьякова. У законопроекті про страхування, який знаходиться на голосуванні у Верховній раді, зміни в питанні формування валютних резервів не передбачено. За словами Дениса Ястреба, члена Нацкомісії з регулювання ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), комісія ще минулого року вела розмови із керівництвом НБУ щодо лібералізації валютних обмежень. Поки переговори успіхом для страховщиків не увінчалися. В прес-службі Нацбанку відповіли, що питання дозволу страховим компаніям формувати резерви в інвалюті знаходиться у компетенції Нацкомфінпослуг, а не НБУ. Джерело biz.nv.ua