Законопроєкт про регулювання криптовалюти планують винести на друге читання за 1-1,5 місяця — Гетманцев

Законопроєкт про регулювання криптовалюти планують винести на 2 читання за 1−1,5 місяця. Про це повідомив голова Податкового комітету В Р Данило Гетманцев. Робота триває

«Легалізація ринку криптоактивів — складний процес. Зараз робоча група готує відповідний законопроєкт до другого читання.

Робимо все можливе, щоб через 1−1,5 місяця винести допрацьований документ на розгляд парламенту», — написав Гетанцев.

Він закликав експертів, компанії, учасників крипторинку долучатися.

«Часу для роботи над реформою залишилось небагато», — підсумував він.

Перше читання

Як писав «Мінфін», 3 вересня 2025 року Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт № 10225-д про легалізацію ринку з віртуальних активів (криптовалют) в Україні та визначення правил їх оподаткування.

Деталі

Раніше голова Податкового комітету Данило Гетманцев розповідав про деталі даного законопроєкту, в якому передбачається:

Визначення віртуального активу — це особливий вид цифрового об'єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).

Важливо: віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України «Про платіжні послуги».

Проект поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії: токени з прив’язкою до активів — їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;

токени електронних грошей — прив’язані до однієї офіційної валюти;

інші віртуальні активи — категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут нами запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії. Право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.

Публічна пропозиція ВА вимагає оформлення «білої книги» — документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.

Біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.

Постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.

Захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.

Оподаткування

Пропонується:

щодо податку на доходи фізичних осіб: — вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА; — оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року; — фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки; — не оподатковувати: а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати; б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи; — збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували — це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями); — для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО — 5%;

щодо податку на прибуток юридичних осіб: — вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами); — перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;

щодо податку на додану вартість: — не є об'єктом оподаткування ПДВ: операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги; послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);

щодо спрощеної системи оподаткування: — платникам єдиного податку заборонені операції з ВА; — постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.

в частині адміністрування: — постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8); — за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році — 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027−2029 років — 25% від встановленого розміру штрафу).

Передбачається, що вищезгадані зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.