ЕВА закликає не створювати корупційні ризики через можливе встановлення ручного режиму регулювання агроекспорту
Проте, нещодавно у ВРУ було зареєстровано серію законопроєктів, які стосуються нововведень щодо регулювання експорту зерна
Європейська Бізнес Асоціація і, зокрема, представники Комітету зернових та олійних культур неодноразово звертали увагу на те, що заходи контролю повинні бути відповідними ознакам ризикованості конкретної трансакції. Водночас, заходи контролю за поставками, які здійснюються компаніями зі світовим іменем і тривалим досвідом роботи на українському ринку повинні бути відмінними від заходів, які застосовуються до маловідомих компаній, які можна віднести до більш ризикованого профілю перевірки. Повинні бути встановлені чіткі критерії, за яким визначати потенційну ризикованість операцій.
В цьому контексті варто зауважити, що бізнес проаналізував вище зазначені законопроєкти. У супровідних документах йдеться про те, що зазначені ініціативи спрямовані на боротьбу із тіньовим експортом товарів, зокрема, мінімізацію поширених схем ухилення від оподаткування під час здійснення платниками операцій з вивезення за межі митної території України окремих видів зернових та олійних культур.
Автори законопроєктів (зокрема, №10168-2 та №10169-2,) звертають увагу на те, що на сьогодні зернові та олійні культури є основними позиціями експорту, тому для України надзвичайно важливо створити всі можливі запобіжники для унеможливлення зловживань та шахрайських схем у цій сфері, та забезпечити більше валютних надходжень до держави та стабільність національної валюти.
Проте, механізми, закладені в основу документів, на переконання бізнесу, матимуть діаметрально протилежні наслідки. Так, законопроєкт №10168-2 фактично запроваджує не прозорий, складний і ручний механізм допуску учасників ринку до експорту аграрної продукції, що є не допустимим в країні, яка задекларувала курс боротьби з корупцією. Крім того, пропонується змінити порядок відшкодування податку на додану вартість, що фактично поверне країну на десятки років назад, коли відшкодування ПДВ було не прогнозованим та не передбачуваним процесом, що, у свою чергу, відштовхне міжнародних інвесторів.
Бізнес вважає, що прийняття відповідних змін не призведе до очікуваних результатів, а потенційно може обумовити ускладнення та несприятливі ринкові умови, що матимуть негативний влив на всю галузь особливо в теперішніх умовах, зважаючи на критичну необхідність максимального забезпечення зернового експорту проте значно обмежений через воєнні дії з боку російської федерації.
Законопроєкти №10168-1 та №10169-1 пропонують нововведення, що будуть вкрай обтяжливими для фермерів, які попри масштабні руйнування сільськогосподарської інфраструктури, мінування полів та зниження обсягів виробництва, докладають максимум зусиль для вирощування та зберігання рослинницької продукції, забезпечуючи країну продовольством.
Якщо дивитись на окремі норми законопроєктів, то проєктами Законів №10168-2 та №10169-2 пропонується встановити новий порядок відшкодування ПДВ, а саме, повернення бюджетного відшкодування у відсотковому співвідношенні від отриманої валютної виручки. Такі правила суттєво затримують бюджетне відшкодування ПДВ, що, в свою чергу, призводить до відволікання оборотного капіталу, який є критично важливим для усіх учасників аграрного ринку, які відшкодовують ПДВ. Відслідкувати, який саме товар був експортований та за яким саме товаром отримана валютна виручка - на практиці неможливо. Це пояснюється тим, що агропродукція є продукцією з родовими ознаками, яка зберігається та відвантажується насипом, а не окремими відокремленими у розрізі податкових накладних партіями. Це створює можливість для контролюючого органу відмовляти у відшкодуванні ПДВ фактично без практичної можливості платником податку довести законність заявленого до відшкодування ПДВ. Це породжує додаткову небезпеку для переробників аграрної продукції, оскільки зобов‘язує їх доводити, що вивезена олія, шрот, лушпиння, за експорт яких повернуто валютну виручку, вироблено саме з конкретної партії олійних культур, що не можливо зробити достеменно з урахуванням родових ознак зерна, продуктів переробки та особливостей переробного процесу. Відповідно відшкодування ПДВ за результатами експорту олії, шроту, лушпиння може стати дискреційним рішенням податкового органу і може породжувати нескінченні, довготриваючі судові спори, які відстрочуватимуть повернення ПДВ і вимиватимуть обігові кошти.
Крім того, проєктом Закону №10169-2 встановлюється експортне мито у розмірі 10% на товари, за якими експортер не зареєстрував експортну податкову накладну. Це може спонукати контролюючий орган до свідомого затягування процесу реєстрації та/або безпідставного зупинення реєстрації податкової накладної задля схиляння експортера до сплати експортного мита.
Проєктами ж Законів №10168-3 та №10169-3 запроваджується система підтвердження походження сільськогосподарської продукції Державного аграрного реєстру, яка, на думку представників бізнесу, потребує доопрацювання, оскільки наразі передбачено складний механізм її впровадження та функціонування. Зокрема, необхідно дуже детально опрацювати підходи до функціонування Системи щоб уникнути ситуацій блокування експорту для добропорядних компаній виключно через технічні помилки/невідповідності у Системі (наприклад: податкова накладна не може бути виписана на кількість товару, що перевищує Ліміт С\Г згідно з Системою, а, відповідно експорт не відбудеться без податкової накладної).
Окремо слід зазначити, що для бізнесу критично важливо розуміти всі потенційні законодавчі зміни, а також мати можливість своєчасно і якісно підготуватись до нових механізмів, що впроваджуються новими законодавчими ініціативами. У протилежному випадку, такі зміни можуть стати технічною причиною зупинки експорту для добросовісних експортерів.
За оцінками компаній-членів Комітету Асоціації, прийняття вище згаданих проєктів Законів може створити корупційні ризики через можливе встановлення ручного режиму регулювання експорту, суттєво ускладнити робочі процеси всіх залучених експортерів, призвести до затримок відправки суден та в цілому поставить під загрозу можливість експорту української аграрної продукції.
Тому, враховуючи вищевикладене, Асоціація звертається до Уряду та законотворців з проханням підходити обдумано до процесу законодавчих змін в частині експорту аграрної продукції, приймаючи зважені, а не поспішні, суперечливі та ризикові рішення. Так, нещодавно КМУ було запроваджено процедуру верифікації суб’єктів агропромислового комплексу, яка переслідує ті самі цілі, що і вищезазначені законопроєкти. Крім того, на рівні різних держаних органів посилено контроль за поверненням валютної виручки в України. Тому, компанії-члени ЕВА пропонують дати можливість повноцінно попрацювати вже наявним новим процедурам, інструментам та за досвідом їх роботи напрацювати разом з бізнесом і КМУ законодавчі пропозиції щодо вдосконалення, поширення, поглиблення дії цих інструментів контролю.