Початок покладено: підсумки переговорів НАТО та РФ щодо ескалації на українському кордоні

12 січня у Брюсселі відбулося засідання Ради Росія-НАТО, на якому представники 30 країн-членів Альянсу обговорювали з делегатами від РФ загрозу нового російського військового вторгнення в Україну. Засідання стартувало приблизно об 11.00 за Києвом і тривало близько чотирьох годин. Ця зустріч – перша у рамках ради з 2019 року. При цьому вона є лише одним із етапів переговорів представників країн Заходу з Росією, які відбуваються цього тижня. Так, 9 січня проходили попередні переговори заступника держсекретаря США Венді Шерман із заступником міністра закордонних справ Росії Сергієм Рябковим. Наступного дня, 10 січня, делегати зі США та РФ провели двосторонню зустріч у Женеві. А у четвер, 13 січня, планується проведення переговорів на рівні РФ-ОБСЄ. Планується, що у них візьме участь і українська сторона, яка не брала участь у сьогоднішньому засіданні. Крім того, на 13-14 січня заплановані зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, які також обговорюватимуть війська РФ на українському кордоні. Коментуючи підсумки переговорів на брифінгах, високопоставлене джерело в НАТО повідомило брюссельському кореспонденту Радіо Свобода Рікарду Йозвяку, що вони пройшли “краще, ніж очікувалося”. – На початку була помітна напруга, але була чітка єдність між 30 союзниками по НАТО та відчуття, що це може бути свого роду початком процесу, – розповів у Twitter Йозвяк. Позиція США Заступник держсекретаря Венді Шерман, яка представляє США на засіданні Ради НАТО-Росія, розповіла, що підтвердила РФ фундаментальні принципи міжнародної системи та європейської безпеки – а саме те, що кожна країна має своє, суверенне право обирати шлях. Таким чином, Росія не має права вказувати Україні, чи вона може вступити до НАТО, так само, як і Альянсу – приймати йому нових членів чи ні. – НАТО не несе загрози Росії. Пропаганда Росії каже, що це Україна загрожує Росії. Але це не правда. Все навпаки, – наголосила Шерман. Вона також розповіла, що представникам Росії чітко пояснили – РФ зіткнеться з відповіддю, яка буде набагато рішучішою, ніж у 2014 році, якщо вона вторгнеться в Україну. Заступниця держсекретаря повідомила російську делегацію, що відкату безпеки в Європі до 1997 року, якого так хоче Росія, не буде. Однак Альянс може працювати з цією країною над запобіганням конфліктам, контролем над озброєннями та забезпеченням прозорості навчань. Більше того, у НАТО хочуть відновити діалог із Росією щодо ракетних систем. Також заступниця державного секретаря США висловила переконання, що Америка та НАТО готові продовжити діалог із Росією в обмін на безпеку. Вона запропонувала РФ вибір: деескалація ситуації на українському кордоні або конфронтація з наслідками. Шерман наголосила, що союзники сподіваються, що Росія обере мир та безпеку. Коментуючи реакцію Росії, заступник держсекретаря повідомила, що делегати не відкинули ідею про подальші консультації, але попросили час на оцінку пропозиції. Це свідчить про можливий позитивний розвиток подій, сказала Шерман. Проте від Росії не прозвучало ні обіцянок щодо деескалації, ні заперечень про таку можливість. У делегації США наголошують: там розраховують, що позицію Альянсу доведуть до російського президента Володимира Путіна, оскільки НАТО вірить, що можливість прогресу у співпраці з Росією є. Позиція НАТО Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, у свою чергу, розповів, що у представників Альянсу та РФ була відкрита дискусія, яка фокусувалася насамперед на напрузі на кордонах України внаслідок збільшення кількості російських військ. Він підтвердив, що тільки Україна та Альянс мають вирішувати, коли Київ зможе вступити до НАТО, і РФ у цьому питанні права вето немає і бути не може. Крім того, генсек НАТО повідомив, що члени Альянсу закликали Росію до негайної деескалації. Оцінюючи переговори, він заявив, що дискусія була “нелегкою”. За його словами, сторони обмінялися думками щодо військ РФ на кордоні України, а також обговорили у зв’язку з цим європейську безпеку. Столтенберг наголосив: подолати розбіжності буде нелегко, але сам факт, що всі зібралися за одним столом, – це позитивний знак. Єнс Столтенберг додав, що НАТО виступає за інтенсифікацію діалогу з РФ. – Наголосили на необхідності продовження діалогу на наступних зустрічах. Готові до дискусії щодо конкретних пропозицій, – заявив він. Крім того, Столтенберг нагадав, що Україна має право на самооборону і не загрожує Росії. Він повідомив, що Альянс вважає ризик виникнення нового збройного конфлікту у Європі на тлі нарощування російських військ на українському кордоні реальним. – Саме тому сьогоднішнє засідання та інші засідання цього тижня є такими важливими. Ми повинні робити все, що можемо, щоб запобігти такому конфлікту, – сказав генсек. Він пояснив, що у зв’язку зі ситуацією, що склалася, НАТО застосовує до РФ “подвійний підхід”: з одного боку – Альянс став на сильну позицію, з іншого – він демонструє готовність брати участь у діалозі з питань, які викликають спільне занепокоєння. Єнс Столтенберг попередив: НАТО “серйозно замислиться” над збільшенням своєї присутності у Східній Європі у разі, якщо РФ вкотре виявить агресію щодо України. Адже саме окупація Кримського півострова та дестабілізація на Донбасі у 2014 році призвели до посилення східного флангу НАТО, тому новий виток ескалації лише викличе нові заходи щодо захисту союзників. Позиція Росії Представник російського зовнішньополітичного відомства Олександр Грушко, у свою чергу, розповів на брифінгу, що розмова з представниками США і НАТО вийшла “відвертою, прямою, глибокою і насиченою”. – Виявив багато різночитань з фундаментальних питань, – наголосив він. Сьогоднішню раду він назвав “дипломатичним тріатлоном”, під час якого НАТО працює переважно над стримуванням Росії. – Це руйнівно діє на спроби збудувати європейську безпеку, – сказав Грушко. Він додав, що на переговорах РФ представила своє бачення європейської безпеки, на яке нібито негативно впливає розширення НАТО, яке “хоче домінувати у всіх сферах”. Російський дипломат вкотре повторив наратив РФ про необхідність припинення руху НАТО на схід, а також – що Альянс, нібито, має надати Росії юридичні гарантії неприйняття України та Грузії. Грушко стверджує, що делегації РФ “вдалося донести, що ситуація стає нестерпною”. При цьому він не згадував про війська Росії на держкордоні України. На пряме запитання журналістки про деескалацію він відповів, що загрози безпеці не буде, якщо “Київ виконає мінські угоди”. – Щоб сприяти деескалації, країни НАТО мають припинити військове сприяння Україні, припинити постачання зброї та відкликати інструкторів, офіцерів та солдатів, – додав Грушко. Також він заявив, що Росія і НАТО не мають “об’єднуючого позитивного порядку денного”. Він підкреслив, що не бачить, як можна “подолати проблеми, що розділяють нас”. США ухвалили законопроект за підсумками сьогоднішньої зустрічі За підсумками переговорів Сенат США опублікував законопроект про санкції, які чекають на РФ у тому випадку, якщо вона знову нападе на Україну та ініціює подальшу ескалацію конфлікту. У документі зазначено, що серед обмежень – заборона на в’їзд до США, заморожування американських активів президента РФ Володимира Путіна, а також – прем’єр-міністра, глави МЗС та міністра оборони цієї країни. Санкції також можуть запровадити проти командувачів різними типами військ та інших осіб, яких у Білому домі вважають причетними до агресії. Президент США Джо Байден може запровадити обмеження щонайменше проти трьох найбільших російських банків упродовж 30 днів після нападу Росії на Україну. Крім того, Сенат США запропонував ввести санкцій проти Північного потоку-2, який деякі світові лідери називають “зброєю РФ”. Також Держдепартамент, Мінфін та розвідка США зобов’язані оприлюднити дані про майно президента Росії Володимира Путіна та його родичів, проти яких можуть застосувати обмеження у майбутньому, протягом шести місяців. Читайте "Серебристая лиса" США против Кремля: кто такая Венди Шерман ?>