Нещасні випадки на виробництві розслідуватимуть по-новому
Із 1 червня набирає чинності постанова Кабміну №337, яка затверджує новий Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. Аналогічні порядки існували і раніше. Але хоч новий документ і передбачає поширення правил на всі види працевлаштування, в тому числі й прихованого, немає жодних гарантій, що в результаті нещасного випадку співробітник отримає компенсацію. Адже винахідливість українських роботодавців у вмінні обминати законодавство просто феноменальна.
В багатьох пунктах новий Порядок повторює попередні редакції. Але є декілька принципових змін. Відтепер вимоги документа поширюються на всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, тобто на ФОП і на людей, що ведуть самостійну професійну діяльність.
Також новий документ передбачає проведення розслідування нещасних випадків, що сталися с тими працівниками, яких допустили до роботи без укладання контракту. В поки ще чинній редакції Порядку, затвердженого Кабміном у листопаді 2011 року, у разі нещасного випадку щодо трударів, з якими не укладали офіційних договорів, розслідування не проводилося.
До речі, на силовиків різних відомств та щаблів Порядок не поширюється. Як і в попередніх редакціях цього документа, профільні міністерства, яким підпорядковані ті чи інші структури, визначають власні правила розслідування.
Безперечно позитивним фактом можна вважати розширення поняття зв'язку нещасного випадку з виробництвом. Це тепер не тільки пригода в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи власній автівці, яка використовується по роботі), а й події, безпосередньо не пов'язані із трудовими обов'язками людини, але коли вона діє за дорученням роботодавця, в результаті чого було заподіяно шкоду здоров'ю. Наприклад, якщо робітник їде кудись за дорученням шефа на громадському транспорті і з ним сталася неприємна пригода, вона буде розслідуватися як нещасний випадок на роботі. Також це може бути й участь у масових заходах чи спортивних змаганнях, які, можливо, й не організував роботодавець, але делегував своїх співробітників.
Ще однією новацією Порядку при розслідуванні нещасних випадків на виробництві є обов'язковий огляд потерпілого на наявність алкоголю, наркотичних засобів, токсичних або отруйних речовин. Раніше такі досліди були необов'язковими, тому доволі часто й не проводилися. А якщо виявлялося, що нещасний випадок із трударем стався, якщо він був у стані алкогольного сп'яніння, матзабезпечення з тимчасової втрати працездатності він не отримував. Тепер навіть якщо обстеження виявить, що співробітник чи то був напідпитку, чи то покурив травички або спожив ще чогось більш «важкого», це все одно буде страховим випадком. Адже роботодавець не відсторонив такого трударя від виконання обов'язків, хоча й бачив його стан. Тому це спонукатиме шефів більш прискіпливо стежити не тільки за дотриманням правил техніки безпеки, а ще запроваджувати «сухий» закон. Адже відповідальність за робітників «під мухою» лежить і на ньому.
А ось неприємним сюрпризом стали зміни із строками давності. Поки що розслідування нещасного випадку не обмежувало права потерпілого чи членів його родини у строках. Навіть якщо роботодавець чи роботодавця не повідомляли про нещасний випадок або втрата працездатності потерпілого настала не відразу, справу брали на облік та розслідували впродовж місяця після заяви з боку робітника, його родичів чи особи, що представляє його інтереси. Тобто строку давності не було. Тепер розслідування можуть проводити виключно впродовж трьох років з моменту настання нещасного випадку.
Крім того, змінюються строки багатьох процедур. Наприклад, спеціальне розслідування нещасного випадку тепер має бути проведено впродовж 15 робочих днів, роботодавець повинен виконати обов'язковий для виконання припис протягом десяти робочих днів. У старому порядку терміни вважалися не робочими днями, а календарними, і були десять і п'ять днів відповідно.
А ще новий Порядок звільняє роботодавця від обов'язку надавати сім'ям загиблих і постраждалих матеріальну допомогу, а також компенсувати витрати з доставки та ідентифікації тіла загиблого.
Головне в цьому та й у будь-якому іншому документі соціальної спрямованості - його виконання. Адже роботодавці й за старого Порядку за допомогою гаманця перетворювали підприємства зі шкідливими умовами праці на звичайні. А у разі нещасного випадку навіть з офіційно оформленим співробітником його просто везли до приватної клініки, де постраждалому надавали допомогу, але до відповідних органів інформація про травмування трударя на робочому місці не йшла. Роботодавець також не повідомляв про НВ до Фонду соціального страхування та Держпраці. Відповідно, нещасний випадок був, але вже не на виробництві...
Катерина МІЦКЕВИЧ
Що вважається нещасним випадком на виробництві
Згідно з новим Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві нещасним випадком вважається обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контактів з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.