Дівчина з Херсона перемогла страшну хворобу і тепер допомагає іншим

 

 Історія Рузанни Араратовної почалася в Чечні. Незадовго після народження дівчинки в країні спалахнула війна. Молодій сім’ї довелося втікати, тому родина приїхала у Херсон. Та скоро амбітній дівчині стало тісно у місті і вона обрала життя у столиці. Зовсім скоро Рузанна вийшла заміж, але один день перевернув її життя з ніг на голову.
Про це йдеться в програмі «Добрий ZIK» на телеканалі ZIK.
«Переїзд з Херсону був моїм вибором. Мені хотілося розвиватися в Києві. Згодом, у 18 років, я вийшла заміж», – розповідає героїня програми.
Та одного дня все змінилося. Рузанна втратила і чоловіка, і здоров’я. Дівчині було 24 роки, коли вона намацала у себе в грудях дивне затвердіння. Після першого неправильного діагнозу, прийому медикаментів, десятків аналізів – з’ясувалося, що в неї рак молочної залози другої стадії.
«Разом з батьками, за три дні, я зробили всі можливі аналізи. Коли озвучили діагноз, перша думка була: «Спокійно, це, мабуть, не зі мною». Я ж почувала себе добре!», – пригадує Рузанна Араратовна.
Майже три місяці дівчина приймала хіміотерапію, у неї випадало волосся, проте вона нікому не жалілася і заборонила жаліти себе.
«Був момент, коли всі дивилися на мене, як на кошеня, яке тоне. Я попросила не робити цього, бо обмежу спілкування. Не треба було мене хоронити живою, краще робити вигляд, що у мене грип або що», – каже Рузанна Араратовна.
Хвора на рак дівчина не брала лікарняного і продовжила ходити на роботу. Адже їй потрібні були гроші на коштовне лікування.
«Навіть на роботі мене запитували, чому я обрізала довге красиве волосся. Я ж пояснювала, що захотілося змінити стиль», – розказує героїня програми.
Рузанна налаштувала себе на одужання. Вона пройшла чотири курси хіміотерапії, зробила операцію, коли їй було лише 25 років.
«Це було питання життя і смерті. У той момент я не думала про естетику, я просто хотіла жити. Момент операції був дуже страшний… тому що заснувши, ти не знаєш чи прокинешся. А вже після того всього, у палаті, я думала про те, що безліч речей, через які переживала – дурниці і взагалі не варті уваги», – пригадує Рузанна.
У лікарні Рузанна не втратила своєї привабливості. Ще сама пацієнтка онколікарні, яка оговтується, вона намагалася довести жінкам, що все починається з прийняття себе, своєї хвороби, зовнішності, краси.
Тоді, коли нею захоплюються усі, найскладніші відносини вибудовуються з рідною людиною. Чоловік Рузанни не підтримує її так, як би їй цього хотілося.
«Я не можу сказати, що він мене покинув. Мені хотілося більшого. Думаю, що він любив мене. Та у кожного розуміння цього почуття – різне», – каже героїня програми.
Ще задовго до хвороби дівчина зрозуміла, що почуття холонуть. Але саме перемога над хворобою додає Рузанні сили поставити крапку.
«Ми були зовсім дітьми, коли одружилися. З кожним роком приходило розуміння, що ми різні люди», – коментує Рузанна Араратовна.
Після операції Рузанна відчула її неприємні наслідки. У дівчини не працювала одна рука. Щоб відновити чутливість, потрібно робити дуже болючі процедури. Вона шукала віде-оуроки в Інтернеті, проте не знайшла, літератури також виявилося обмаль. Тож Рузанна, проконсультувавшись з лікарями, самотужки розробила комплекс вправ. Це наштовхнуло дівчину на роздуми.
«Що роблять інші жінки, коли проходять такі випробування? Я вирішила допомагати, бо почала розуміти, що відрізняюся. В мені є сила і енергія, які можуть допомогти тим, хто потребує цього», – підкреслює Рузанна Араратовна.
Зараз Рузанна працює інструктором з реабілітації в медичному центрі і допомагає побороти психологічний шок, фізичний стрес і труднощі в побуті таким, як вона. Найважливіше для неї – підтримати розчарованих і пригнічених жінок.
«Я хочу добитися того, щоби жінка не відчувала себе некрасивою, з дефектами, приреченою на якусь долю. Це все дурниці! Навпаки, потрібно дякувати життю і радіти», – наголошує Рузанна Араратовна.
Рузанна, яка перемогла страшну хворобу, не підкорилася болю і страху, а зараз допомагає іншим – вона стала героїнею проекту, який подарував їй подорож у Карпати.
«Поїздка у гори мене дуже тішить. Я зможу там наповнитися енергією, яку потім подарую людям, які цього потребують», – каже Рузанна Араратовна.Херсон.Daily